Відстрочка і рішення суду про місце проживання дитини: проєкт 15530

20 серпня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15530, який пропонує доповнити статтю 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Ідея одна: зробити рішення суду про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із військовозобовʼязаним самостійною підставою для відстрочки.

Проблема, яку він закриває, суто документальна - і саме тому вона болюча. Право може бути, а підтвердити його нічим.

Що не працює зараз

Пункт 4 частини першої статті 23 уже передбачає відстрочку для тих, хто має дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти чи безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання, - а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

Зверніть увагу на формулювання: чинна норма вже вимагає рішення суду. Але конкретного - того, яким встановлено факт самостійного виховання та утримання дитини.

Чому рішення про місце проживання цьому не дорівнює

Після розірвання шлюбу суд часто визначає місце проживання дитини з одним із батьків. Здавалося б, цим усе сказано: дитина живе з ним, він її утримує.

Юридично це різні речі. Рішення про визначення місця проживання відповідає на питання, де дитина живе. Воно не встановлює, що другий з батьків усунувся від виховання та утримання. Тому для оформлення відстрочки такого рішення недостатньо - людину відправляють доводити факт самостійного виховання окремо, попри те що на руках уже є рішення суду у справі про ту саму дитину.

На практиці це означає ще один судовий процес заради обставини, яку перший суд фактично вже врахував.

Що пропонує законопроєкт

Законопроєкт додає окрему підставу: наявність у військовозобовʼязаного рішення суду про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із ним. Прирівнювати таке рішення до встановлення факту самостійного виховання більше не доведеться.

Норма сформульована через поняття військовозобовʼязаного без прив'язки до статі, тож стосуватиметься і чоловіків, і жінок.

Важливе обмеження, яке легко пропустити: йдеться про малолітню дитину, тобто до 14 років. Чинний пункт 4 оперує віком до 18 років. Отже, нова підстава вужча за наявну, а не ширша - вона не замінює її, а додається поруч.

Стадія: зареєстровано, не більше

За даними картки, законопроєкт зареєстровано 20 серпня 2026 року на 15 сесії IX скликання за ініціативою народного депутата Олексія Гончаренка. Головним визначено Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Це означає рівно те, що написано: документ поданий. Ані розгляду в комітеті, ані включення до порядку денного реєстрація не гарантує. Будувати на ньому плани зарано.

Що робити зараз

• Чинні підстави працюють без змін: якщо ви фактично самостійно виховуєте дитину, потрібне саме рішення суду про встановлення цього факту, а не про місце проживання.
• Якщо рішення про місце проживання вже є, а справа про самостійне виховання ще ні - готувати другий позов варто зараз, не чекаючи ухвалення проєкту.
• Для трьох і більше дітей до 18 років діє окрема підстава за пунктом 3 статті 23; там варто перевірити відсутність заборгованості з аліментів понад суму платежів за три місяці.
• Дитині виповнилося 14 років - нова підстава, якщо її ухвалять, вже не спрацює. Розраховувати доведеться на чинний пункт 4.
• Стежити не лише за голосуванням, а й за тим, чи зміниться формулювання: віковий поріг у другому читанні цілком може бути переглянутий.

Чим ризикує той, хто чекатиме

Відстрочка не виникає автоматично від самого факту проживання з дитиною. Вона оформлюється за документами, і поки закон називає лише рішення про самостійне виховання та утримання, будь-яке інше рішення суду цю функцію не виконує.

Це вже друга ініціатива за короткий час, яка намагається розширити перелік підстав за статтею 23 - поруч із проєктом про відстрочку через народження дитини. Обидві мають спільну рису: підстава може зʼявитися в законі, але запрацює лише тоді, коли Кабінет Міністрів пропише порядок підтвердження. Саме там, а не в тексті статті 23, і виникатимуть реальні відмови.