Відстрочка через народження дитини: що насправді пропонує законопроєкт 15541

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15541, який пропонує зробити народження дитини самостійною підставою для відстрочки від призову під час мобілізації. Ідеться про одну зміну: частину першу статті 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію доповнюють пунктом 3-1 такого змісту: «які мають дитину віком до 1 року».

Перше і головне, що варто розуміти: це законопроєкт, а не закон. Він зареєстрований, але не ухвалений, і будувати на ньому плани зарано. Нижче - що саме пропонують і які питання текст лишає без відповіді.

Що змінюється порівняно з чинним правилом

Стаття 23 уже містить підставу, повʼязану з дітьми, але вона значно вужча: відстрочка надається за наявності на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, до того ж за умови, що заборгованість зі сплати аліментів не перевищує суми платежів за три місяці.

Окремої підстави, повʼязаної з дитиною до року, чинна норма не передбачає. Тобто сьогодні народження першої дитини права на відстрочку не дає.

Запропонований пункт побудований інакше. Він не залежить ані від кількості дітей, ані від перебування їх на утриманні, ані від інших сімейних обставин. Єдиний критерій - вік дитини до одного року. Відстрочка припиняється, коли дитині виповнюється рік.

Формулювання ширше, ніж заявлена мета

У пояснювальній записці автор говорить про участь батька у догляді за новонародженим і підтримку матері у післяпологовий період. Але сам текст норми сформульовано інакше: у ньому немає ані слова «батько», ані іншої вказівки на батьківство.

Підстава надається особам, «які мають дитину віком до 1 року». Це ширше за задекларовану мету і за чинної редакції породжуватиме питання на практиці: чи охоплює норма усиновлювачів, опікунів, осіб, позбавлених батьківських прав, батьків, які не проживають із дитиною.

Для адвоката це і є ключовий момент: спори виникатимуть не навколо ідеї, а навколо того, кого саме охоплює формулювання.

Чого в законопроєкті немає

Текст не містить механізму реалізації. У ньому не визначено:

• якими документами підтверджується наявність дитини відповідного віку;
• в якому порядку відстрочка оформлюється і ким;
• як вона припиняється після досягнення дитиною року - автоматично чи за рішенням;
• що відбувається у разі зміни обставин протягом цього року.

Передбачено лише, що Кабінет Міністрів протягом місяця з дня набрання законом чинності приведе свої акти у відповідність і розробить необхідні для реалізації. Практично це означає, що навіть після ухвалення норма не запрацює одразу: між набранням чинності та реальною можливістю оформити відстрочку буде пауза на підзаконні акти.

Що це означає зараз

• не планувати нічого на підставі законопроєкту: до ухвалення в другому читанні текст може змінитися або не бути ухваленим взагалі;
• чинні підстави для відстрочки лишаються без змін - народження дитини сьогодні такої підстави не створює;
• якщо у сімʼї троє і більше дітей до 18 років, працює наявна норма статті 23, і варто перевірити відсутність заборгованості з аліментів понад три місячні платежі;
• стежити не за самим ухваленням, а за появою актів Кабінету Міністрів: саме вони визначать, з якими документами і куди звертатися.

Чому це важливо ширше

Відстрочка не звільняє від військового обовʼязку і не припиняє його. Вона лише тимчасово відтерміновує можливість призову - у цьому випадку на перший рік життя дитини.

За задумом норма має зменшити ситуації, коли народження дитини відкладають через побоювання мобілізації одразу після пологів. Чи спрацює вона так, залежить не від самої підстави, а від того, наскільки чітко Кабінет Міністрів пропише порядок підтвердження і припинення. Саме там, а не в тексті статті 23, і виникатимуть реальні відмови.