Отримання запиту контролюючого органу нерідко є першим свідченням того, що діяльність платника податків перебуває у полі зору податкової служби. У низці випадків такий запит передує призначенню документальної позапланової перевірки. Питання підстав для відмови у наданні відповіді розглянуто у публікації видання Протокол.
Практичне значення має не сам факт отримання запиту, а його відповідність вимогам закону та обраний платником спосіб реагування.
Податковий кодекс України встановлює перелік обов'язкових вимог до запиту контролюючого органу. Перевірці підлягають:
Найпоширенішим недоліком є формальне обґрунтування. Посилання на виявлення фактів, що можуть свідчити про порушення платником вимог законодавства, без зазначення конкретних обставин, які стали підставою для такого висновку, не відповідає вимогам Кодексу.
За умови відповідності запиту встановленим вимогам платник податків зобов'язаний надати інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оформлення запиту з порушенням встановлених вимог платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Водночас реалізація цього права шляхом бездіяльності має істотні практичні наслідки. Ненадання відповіді у встановлений строк є самостійною підставою для призначення документальної позапланової перевірки. Контролюючі органи призначають такі перевірки і в тих випадках, коли направлений ними запит не відповідав вимогам законодавства.
Верховний Суд послідовно виходить з того, що за наявності порушень при оформленні запиту платник звільняється від обов'язку надавати відповідь, а отже підстави для призначення документальної позапланової перевірки з мотивів ненадання пояснень відсутні. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 160/8721/23. Однак застосування цієї позиції відбувається переважно на стадії судового оскарження, тобто після проведення перевірки.
Такий спосіб реагування фіксує допущені контролюючим органом порушення, підтверджує добросовісність платника та зберігає за ним право посилатися на ці порушення надалі.
Залишення запиту без відповіді створює безпосередній ризик призначення документальної позапланової перевірки, предмет якої не обмежується операціями, зазначеними у запиті.
Окремого значення набувають недоліки запиту на стадії оскарження. Якщо документальну позапланову перевірку призначено на підставі запиту, оформленого з порушенням вимог Кодексу, це свідчить про недотримання процедури призначення перевірки та може бути використано як аргумент при оскарженні податкових повідомлень-рішень, прийнятих за її результатами.
Ефективність такого аргументу залежить від наявності документального підтвердження. За відсутності письмової відповіді, в якій зафіксовано недоліки запиту, доведення відповідних обставин у подальшому є істотно складнішим.