LOADING....!!!!!

Запит контролюючого органу: коли відповідь не є обов'язковою

Запит, оформлений з порушенням вимог Податкового кодексу, не породжує обов'язку надати відповідь. Проте залишення його без реагування є самостійною підставою для документальної позапланової перевірки.

Опубліковано : 24-сер-2026

Отримання запиту контролюючого органу нерідко є першим свідченням того, що діяльність платника податків перебуває у полі зору податкової служби. У низці випадків такий запит передує призначенню документальної позапланової перевірки. Питання підстав для відмови у наданні відповіді розглянуто у публікації видання Протокол.

Практичне значення має не сам факт отримання запиту, а його відповідність вимогам закону та обраний платником спосіб реагування.

Вимоги до форми та змісту запиту

Податковий кодекс України встановлює перелік обов'язкових вимог до запиту контролюючого органу. Перевірці підлягають:

  • підписання запиту керівником контролюючого органу, його заступником або іншою уповноваженою особою;
  • скріплення запиту печаткою контролюючого органу;
  • посилання на норму Кодексу, яка є підставою для направлення запиту;
  • наведення конкретних фактичних обставин, що підтверджують наявність такої підстави;
  • визначений перелік інформації та документів, які пропонується надати.

Найпоширенішим недоліком є формальне обґрунтування. Посилання на виявлення фактів, що можуть свідчити про порушення платником вимог законодавства, без зазначення конкретних обставин, які стали підставою для такого висновку, не відповідає вимогам Кодексу.

За умови відповідності запиту встановленим вимогам платник податків зобов'язаний надати інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Право не надавати відповідь та його межі

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оформлення запиту з порушенням встановлених вимог платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Водночас реалізація цього права шляхом бездіяльності має істотні практичні наслідки. Ненадання відповіді у встановлений строк є самостійною підставою для призначення документальної позапланової перевірки. Контролюючі органи призначають такі перевірки і в тих випадках, коли направлений ними запит не відповідав вимогам законодавства.

Верховний Суд послідовно виходить з того, що за наявності порушень при оформленні запиту платник звільняється від обов'язку надавати відповідь, а отже підстави для призначення документальної позапланової перевірки з мотивів ненадання пояснень відсутні. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 160/8721/23. Однак застосування цієї позиції відбувається переважно на стадії судового оскарження, тобто після проведення перевірки.

Рекомендований порядок дій

  • зафіксувати дату отримання запиту та обчислити строк у 15 робочих днів;
  • перевірити запит на відповідність вимогам щодо підпису, печатки, правової підстави та наведення конкретних фактичних обставин;
  • за умови відповідності запиту вимогам закону надати відповідь по суті у встановлений строк;
  • у разі виявлення недоліків надати письмову відповідь із зазначенням конкретних порушень, посиланням на пункт 73.3 статті 73 Кодексу та повідомленням про готовність розглянути питання надання документів після отримання належно оформленого запиту;
  • зберегти докази направлення відповіді та опис вкладення.

Такий спосіб реагування фіксує допущені контролюючим органом порушення, підтверджує добросовісність платника та зберігає за ним право посилатися на ці порушення надалі.

Наслідки та ризики

Залишення запиту без відповіді створює безпосередній ризик призначення документальної позапланової перевірки, предмет якої не обмежується операціями, зазначеними у запиті.

Окремого значення набувають недоліки запиту на стадії оскарження. Якщо документальну позапланову перевірку призначено на підставі запиту, оформленого з порушенням вимог Кодексу, це свідчить про недотримання процедури призначення перевірки та може бути використано як аргумент при оскарженні податкових повідомлень-рішень, прийнятих за її результатами.

Ефективність такого аргументу залежить від наявності документального підтвердження. За відсутності письмової відповіді, в якій зафіксовано недоліки запиту, доведення відповідних обставин у подальшому є істотно складнішим.

Поділіться цим

Категорії

Також читають

Останні новини

Запит контролюючого органу: коли відповідь не є обов'язковою

Запит контролюючого органу: коли відповідь не є обов'язковою

Запит, оформлений з порушенням вимог Податкового кодексу, не породжує обов'язку надати відповідь. Проте…

Детальніше
Податкові пільги для бізнесу в умовах війни

Податкові пільги для бізнесу в умовах війни

Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX

Детальніше
Глобальні тренди та Україна: АнтиBEPS, MLI, КІК, CRS

Глобальні тренди та Україна: АнтиBEPS, MLI, КІК, CRS

Детальніше
Подобається те, що ви бачите? Давайте працювати