LOADING....!!!!!

Суд стягнув 119 тисяч заочно: Верховний Суд скасував рішення

Лист повернувся з відміткою про відсутність адресата, і справу розглянули без відповідача. ВС нагадав: суд зобовʼязаний перевірити, чи вручено позов.

Опубліковано : 25-сер-2026

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 29 липня 2026 року у справі № 753/12634/25 скасував рішення про стягнення 121 485,56 гривень. Причина не в сумі й не в суті спору: відповідач просто не знав, що його судять.

Історія типова настільки, що варто розібрати її не заради ДТП, а заради процедури. У такий самий спосіб програють справи підприємці, яких позивають за адресою реєстрації.

Що сталося

Водій потрапив у ДТП у Києві, не маючи чинного договору обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності. Моторне (транспортне) страхове бюро виплатило потерпілому 116 663,16 гривень регламентної виплати і ще 2 400 гривень витратило на визначення розміру шкоди, після чого предʼявило винуватцю регресну вимогу на 119 063,16 гривень.

Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Ухвалу про відкриття провадження і позовну заяву надіслали на зареєстровану адресу відповідача, але відправлення повернулося з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Справу розглянули без нього. Апеляційний суд рішення підтримав.

Чому Верховний Суд це скасував

Суд виходив з того, що право знати про розгляд власної справи є основою справедливого судочинства. Частина перша статті 8 Цивільного процесуального кодексу прямо забороняє позбавляти особу інформації про дату, час і місце розгляду її справи, а стаття 6 Конвенції про захист прав людини гарантує справедливий розгляд незалежним судом.

Ключовий висновок для практики інший і суто технічний. Якщо позивач надсилає відповідачу позов паперовим листом з описом вкладення, суд першої інстанції має перевірити, чи був цей лист отриманий - зокрема через сервіс відстеження поштових відправлень - і зафіксувати результат у матеріалах справи. У цій справі таких підтверджень не було.

Окремо дісталося апеляції: вона не лише не виправила порушення, а й фактично не відповіла на аргумент відповідача про невручення позову.

Чого суд не вирішував

Тут важливо не переоцінити результат. Верховний Суд не звільнив водія від сплати і не встановив, що вимога бюро безпідставна. Він скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд саме до апеляції - через істотне процесуальне порушення.

Тобто виграно не спір, а право його вести.

Чому це стосується не лише водіїв

Механізм тут загальноцивільний, і найчастіше він бʼє по підприємцях. Позов надсилають за адресою з реєстру, підприємець там фактично не перебуває, лист повертається, справу розглядають без нього - і про стягнення він дізнається вже від виконавця.

Ця постанова дає конкретний важіль: не абстрактне посилання на право на захист, а вимогу до суду перевірити факт вручення і зафіксувати перевірку. Відсутність такої перевірки в матеріалах - самостійна підстава ставити питання про скасування.

Що робити зараз

  • Тримати адресу реєстрації актуальною і забезпечити отримання пошти за нею: більшість таких справ програються ще до першого засідання.
  • Дізнавшись про рішення постфактум, першою чергою підняти матеріали справи і перевірити, чи є в них підтвердження вручення позову та ухвали про відкриття провадження.
  • Перевірити, чи є в матеріалах роздруківка відстеження поштового відправлення: її відсутність працює на вас.
  • В апеляційній скарзі формулювати довід не як загальне порушення права на захист, а конкретно: суд не перевірив вручення, хоча зобовʼязаний був.
  • Якщо апеляція проігнорувала цей довід - фіксувати саме це, бо ненадання відповіді на ключовий аргумент є окремим порушенням.

Чим це загрожує

Заочне рішення виконується так само, як будь-яке інше: арешт рахунків, виконавче провадження, стягнення. Те, що ви не знали про справу, саме собою нічого не зупиняє - потрібно доводити процесуальне порушення.

І навпаки: постанова не дає індульгенції тому, хто свідомо ухиляється від отримання пошти. Верховний Суд говорить про обовʼязок суду перевірити вручення, а не про право відповідача не отримувати кореспонденцію. Різниця між цими двома тезами - і є те, що вирішить справу при новому розгляді.

Поділіться цим

Категорії

Також читають

Останні новини

Україна ухвалила зміни до митного законодавства

Україна ухвалила зміни до митного законодавства

Детальніше
Подобається те, що ви бачите? Давайте працювати