Суд стягнув 119 тисяч заочно: Верховний Суд скасував рішення

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 29 липня 2026 року у справі № 753/12634/25 скасував рішення про стягнення 121 485,56 гривень. Причина не в сумі й не в суті спору: відповідач просто не знав, що його судять.

Історія типова настільки, що варто розібрати її не заради ДТП, а заради процедури. У такий самий спосіб програють справи підприємці, яких позивають за адресою реєстрації.

Що сталося

Водій потрапив у ДТП у Києві, не маючи чинного договору обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності. Моторне (транспортне) страхове бюро виплатило потерпілому 116 663,16 гривень регламентної виплати і ще 2 400 гривень витратило на визначення розміру шкоди, після чого предʼявило винуватцю регресну вимогу на 119 063,16 гривень.

Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Ухвалу про відкриття провадження і позовну заяву надіслали на зареєстровану адресу відповідача, але відправлення повернулося з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Справу розглянули без нього. Апеляційний суд рішення підтримав.

Чому Верховний Суд це скасував

Суд виходив з того, що право знати про розгляд власної справи є основою справедливого судочинства. Частина перша статті 8 Цивільного процесуального кодексу прямо забороняє позбавляти особу інформації про дату, час і місце розгляду її справи, а стаття 6 Конвенції про захист прав людини гарантує справедливий розгляд незалежним судом.

Ключовий висновок для практики інший і суто технічний. Якщо позивач надсилає відповідачу позов паперовим листом з описом вкладення, суд першої інстанції має перевірити, чи був цей лист отриманий - зокрема через сервіс відстеження поштових відправлень - і зафіксувати результат у матеріалах справи. У цій справі таких підтверджень не було.

Окремо дісталося апеляції: вона не лише не виправила порушення, а й фактично не відповіла на аргумент відповідача про невручення позову.

Чого суд не вирішував

Тут важливо не переоцінити результат. Верховний Суд не звільнив водія від сплати і не встановив, що вимога бюро безпідставна. Він скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд саме до апеляції - через істотне процесуальне порушення.

Тобто виграно не спір, а право його вести.

Чому це стосується не лише водіїв

Механізм тут загальноцивільний, і найчастіше він бʼє по підприємцях. Позов надсилають за адресою з реєстру, підприємець там фактично не перебуває, лист повертається, справу розглядають без нього - і про стягнення він дізнається вже від виконавця.

Ця постанова дає конкретний важіль: не абстрактне посилання на право на захист, а вимогу до суду перевірити факт вручення і зафіксувати перевірку. Відсутність такої перевірки в матеріалах - самостійна підстава ставити питання про скасування.

Що робити зараз

• Тримати адресу реєстрації актуальною і забезпечити отримання пошти за нею: більшість таких справ програються ще до першого засідання.
• Дізнавшись про рішення постфактум, першою чергою підняти матеріали справи і перевірити, чи є в них підтвердження вручення позову та ухвали про відкриття провадження.
• Перевірити, чи є в матеріалах роздруківка відстеження поштового відправлення: її відсутність працює на вас.
• В апеляційній скарзі формулювати довід не як загальне порушення права на захист, а конкретно: суд не перевірив вручення, хоча зобовʼязаний був.
• Якщо апеляція проігнорувала цей довід - фіксувати саме це, бо ненадання відповіді на ключовий аргумент є окремим порушенням.

Чим це загрожує

Заочне рішення виконується так само, як будь-яке інше: арешт рахунків, виконавче провадження, стягнення. Те, що ви не знали про справу, саме собою нічого не зупиняє - потрібно доводити процесуальне порушення.

І навпаки: постанова не дає індульгенції тому, хто свідомо ухиляється від отримання пошти. Верховний Суд говорить про обовʼязок суду перевірити вручення, а не про право відповідача не отримувати кореспонденцію. Різниця між цими двома тезами - і є те, що вирішить справу при новому розгляді.