Строк давності не воскресає: ВС скасував ППР на 2 млн через перевірку застарілих періодів

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 17 червня 2026 року у справі № 160/19604/25 скасував податкові повідомлення-рішення на понад 2 мільйони гривень. Підстава не в суті донарахувань, а в тому, що податкова перевірила періоди, за якими строк давності вже сплив.

Прихований ризик: продовжений строк не воскрешає минуле

Після того як строки давності кілька разів продовжували - спершу через карантин, потім через воєнний стан, - у бізнесу закріпилося відчуття, що податкова тепер може дотягнутися куди завгодно.

Ця справа показує межу. Законом № 3721-IX з 1 липня 2024 року для операцій з нарахування доходів нерезидентам запроваджено 2555-денний строк замість 1095-денного. Податкова спробувала застосувати його до періодів 2017 - 2018 років.

Верховний Суд відмовив, і аргументація тут важливіша за результат: строк давності, який уже сплив, створює у платника майновий актив - правомірне очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Поширити на нього новий строк означало б надати закону зворотну дію в часі, прямо заборонену статтею 58 Конституції.

Суд додав ще один аргумент, який варто знати: сам Закон № 3721-IX не містить припису про поширення на правовідносини, що виникли й припинилися до набрання ним чинності. А зворотна дія нормативного акта не презюмується - вона можлива лише тоді, коли прямо встановлена законом.

Правова механіка

Базове правило. Пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу обмежує повноваження контролюючого органу в часі: провести перевірку і самостійно визначити суму грошових зобовʼязань можна не пізніше закінчення 1095 дня після граничного строку подання декларації, а якщо декларацію подано пізніше - після дня її фактичного подання.

Наслідок пропуску сформульований у самій нормі жорстко: платник вважається вільним від такого грошового зобовʼязання, у тому числі від нарахованої пені, а спір щодо нього не підлягає розгляду ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Яка редакція застосовується. Ключовий висновок суду: до правовідносин застосовується редакція пункту 102.1, чинна на момент спливу відповідного строку, а не та, що діє на момент перевірки. Для періоду з 2017 року по II квартал 2018-го включно це 1095 днів.

Як рахувати із зупиненнями. У цій справі платник рахував так: 1095 днів плюс період зупинення перебігу з 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року. За таким розрахунком перевірка не могла охоплювати період раніше 17 листопада 2018 року. Податкова ж перевірила з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 року - тобто вийшла за межі майже на два роки.

Процесуальний наслідок - найцінніше для практики. Порушення порядку проведення документальної перевірки робить перевірку незаконною і не породжує її правових наслідків. Далі спрацьовує частина друга статті 74 Кодексу адміністративного судочинства: акт перевірки не може визнаватися допустимим доказом, бо одержаний з порушенням встановленого законом порядку. А податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі недопустимого доказу, підлягає скасуванню - незалежно від того, чи мав платник рацію по суті.

Ціна питання

Спір по суті стосувався ставки податку на проценти, виплачені кіпрській компанії за договором позики: платник застосовував 2 відсотки за Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, податкова наполягала на 15. Суду не довелося вирішувати це питання взагалі - процедурна підстава закрила справу раніше.

Але дорога виявилася довгою. Перша інстанція і апеляція відмовили платнику; ППР скасовано лише в касації, через півтора року після їх винесення.

Ще одна деталь, на яку Верховний Суд звернув увагу окремо: платник заявляв про сплив строків ще на стадії адміністративного оскарження, а ДПС у рішенні за скаргою належної оцінки цим доводам не надала, обмежившись посиланням на нову редакцію Кодексу. Тобто орган мав можливість усунути порушення сам і нею не скористався.

Алгоритм дій для бізнесу

1. Рахувати строк давності до того, як сперечатися по суті. Якщо період перевірки виходить за межі 1095 днів з урахуванням зупинень, це самостійна і сильніша підстава, ніж спір про ставку чи бенефіціарного власника.
2. Визначити, коли строк сплив, і яка редакція діяла на той момент. Продовження, запроваджені пізніше, до вже завершених періодів не застосовуються.
3. Заявляти про сплив письмово вже в запереченнях на акт і в скарзі до ДПС. Ця справа показує, що суд оцінює й те, як орган відреагував на такий довід.
4. Перевіряти, чи не переплутано підстави продовження: карантинне зупинення і воєнне мають різні періоди, і саме на їх складанні найчастіше помиляються обидві сторони.
5. Памʼятати про процесуальний важіль: порушення порядку перевірки робить акт недопустимим доказом, а отже валить ППР цілком. Про суміжну вимогу до підстав перевірки ми писали в огляді практики щодо фактичних перевірок.
6. Не розраховувати на швидку перемогу. Тут знадобилися три інстанції; готуватися варто до касації від самого початку.