РРО і фактичні перевірки: Верховний Суд зібрав практику за два роки

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду оприлюднив огляд судової практики щодо розрахункових операцій за період з жовтня 2024 року до серпня 2026 року - тринадцять постанов про застосування РРО, межі фактичних перевірок і доказування порушень. Нових правил він не запроваджує, але добре показує головне: у справах про РРО платники виграють переважно не на суті порушення, а на підставі та процедурі перевірки.

Підстава перевірки важить більше за суть порушення

Найпоказовіша справа - № 160/1167/24, де скасовано штраф на 41,8 мільйона гривень. Підставою для фактичної перевірки була інформація про можливі порушення, яку податкова взяла з медіа та інтернет-ресурсів і оформила доповідною запискою.

Верховний Суд визнав це недостатнім. Підпункт 80.2.2 Податкового кодексу вимагає, щоб така інформація надійшла від державного органу або органу місцевого самоврядування. Матеріали з медіа податкова використовувати може, але для виявлення ризиків, а не як самостійну підставу для наказу. Доповідна записка, яка лише переказує ці джерела, підстави не створює, а її відсутність - істотне процедурне порушення, через яке перевірка не має правових наслідків.

Протилежний приклад - справа № 160/2202/24: там доповідна записка містила конкретну інформацію про можливі порушення, і перевірку визнали правомірною. Суд додав, що саме лише посилання в наказі на номер підпункту наказ не знищує, якщо його зміст і матеріали дають змогу встановити фактичну підставу. Тобто перевіряти треба не наявність доповідної записки, а що всередині неї.

Документи вимагають лише на товар, який є в місці продажу

У справі № 160/20114/24 підприємець торгував лікарськими засобами. Під час перевірки у 2024 році податкова вимагала первинні документи на товар, придбаний ще у 2021 році, і за їх ненадання нарахувала штраф у розмірі вартості цих товарів.

Верховний Суд вказав: пункт 12 статті 3 Закону про застосування РРО зобовʼязує надати документи лише на ті товарні запаси, які перебувають у місці продажу на момент перевірки. Вимагати документи на товар, що вже вибув з обігу, - вихід за межі повноважень. Якщо перелік наявних товарів не встановлено, підстав для санкції немає.

Акційна ціна не є розрахунком не на повну суму

Три справи - № 160/2202/24, № 320/41294/24 і № 320/41361/24 - стосувалися однієї схеми: знижка на основний товар за умови одночасної купівлі комплекту електронних книг. Податкова бачила в цьому заниження суми розрахунку, у двох справах штрафи склали 4,09 та 4,28 мільйона гривень.

Суд не погодився. Ціни на такі товари не регулюються державою, а стаття 11 Закону про ціни і ціноутворення дозволяє встановлювати їх за згодою сторін. Якщо фіскальний чек містить усі позиції і повну сплачену суму, порушення немає.

Післяплата і передоплата в інтернет-торгівлі - різні речі

Справа № 520/27700/25 закінчилася скасуванням штрафу понад 92 мільйони гривень. Підприємець продавав товар через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, покупці платили через небанківську фінансову установу, а кошти надходили на рахунок безготівково.

Верховний Суд виснував, що отримання продавцем безготівкових коштів від такої установи саме по собі не доводить проведення ним розрахункової операції. На момент передачі товару перевізнику продавець ще не знає, чи буде той оплачений, тож операція не завершена, а момент виникнення обовʼязку оформити розрахунковий документ закон чітко не визначає. Неоднозначність тлумачення не можна обертати проти платника.

Тут критично важливе застереження самого суду: ці висновки не поширюються на передоплату - там інші алгоритм продажу і момент завершення операції.

Де суд став на бік податкової

• Годинники. Обовʼязок застосовувати РРО визначає належність товару до Групи 91 переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 231, а не код УКТ ЗЕД (справа № 805/1956/18-а).
• Скасована реєстрація РРО. Робота через такий реєстратор - порушення, і відсутність попередження від податкової від відповідальності не звільняє (справа № 280/9850/23).
• Дані СОД РРО. Це належна податкова інформація, а фактична перевірка може охоплювати минулі періоди в межах строків давності (справи № 120/11036/23 і № 280/6835/23).
• Реквізити чека. Чек без цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку юридично неповний, і це підстава для санкцій.
• Розбіжність із декларацією. Якщо задекларований дохід перевищує суми через РРО, а рахунків і документів про безготівкові надходження немає, вся різниця кваліфікується як розрахунки без РРО (справа № 804/3767/17).

Що робити зараз

• Отримавши наказ на фактичну перевірку, одразу зʼясувати фактичну підставу і від кого надійшла інформація про можливі порушення - це найперспективніший напрям оскарження.
• Під час перевірки зафіксувати, який саме товар перебуває в місці продажу: документи можуть вимагати лише на нього.
• Умови маркетингових акцій оформити наказом, довести до покупців через цінники і стежити, щоб чек містив усі позиції та повну сплачену суму.
• В інтернет-торгівлі розділити схеми: позиція суду щодо повної післяплати на передоплату не переноситься.
• Строки експлуатації РРО перевіряти самостійно.

Чим ризикує той, хто це проігнорує

Санкція за пунктом 1 статті 17 Закону про застосування РРО - 150 відсотків вартості товарів, проданих з порушенням; у розглянутих справах це десятки мільйонів гривень. Водночас огляд показує, що суттєва частина таких податкових повідомлень-рішень скасовується через дефекти підстави та процедури перевірки, а не через оцінку самого порушення. Саме тому працювати з наказом і актом варто з першого дня перевірки, а не після отримання ППР.