У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15516, який узгоджує Податковий кодекс із Законом про адміністративну процедуру. Для бізнесу головне в ньому одне: зʼявляється право оскаржувати не лише рішення податкової, а й її дії та бездіяльність.
Це поки проєкт, не закон. Але напрям змін варто розуміти вже зараз, бо він міняє саму логіку спору з ДПС - від оскарження результату до оскарження процедури.
Сьогодні глава 4 Податкового кодексу побудована навколо оскарження рішень контролюючого органу. Законопроєкт прямо закріплює право оскаржувати ще й дії, процедурні дії та бездіяльність - і в адміністративному, і в судовому порядку.
Строки різні. Для рішень залишається чинні 10 робочих днів з дня отримання. Для дії, процедурної дії чи процедурного рішення пропонується 30 календарних днів з дня, коли платнику стало відомо про них, з можливістю поновлення строку з поважних причин.
На практиці це означає, що предметом скарги стане не лише податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, а й порушення, допущені під час самої перевірки. Це не абстракція: судова практика вже показує, що саме дефекти підстави та процедури перевірки скасовують мільйонні штрафи, тоді як спір по суті порушення платник частіше програє.
Зараз обовʼязок доводити правомірність під час адміністративного оскарження стосується прийнятого рішення. Законопроєкт поширює його на будь-яку дію контролюючого органу. Тобто на скаргу про те, що перевіряльник вийшов за межі предмета перевірки чи вимагав документи, яких не мав права вимагати, відповідати доказами доведеться податковій, а не платнику.
Змінюється маршрут скарги. Сьогодні платник подає її безпосередньо до органу ДПС вищого рівня, повідомляючи про це той орган, на який скаржиться. За законопроєктом скарга подається до органу, який виніс ППР або вчинив оскаржувані дії, а він передає її вище не пізніше наступного дня.
Строк розгляду зростає з 20 до 30 календарних днів, з можливістю продовження до 60. Про продовження мають повідомити не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення первісного строку.
Чекати доведеться довше, але право на судове оскарження зберігається протягом усього розгляду скарги і ще місяць після нього. Цей час розумно використати на підготовку позову, а не на очікування.
До переліку рішень, на які поширюються нові правила оскарження, прямо включають рішення про неврахування Таблиці даних платника ПДВ і про відповідність платника критеріям ризиковості. Досі саме навколо цих рішень виникала найбільша невизначеність із порядком оскарження.
Ті самі гарантії - чіткі строки розгляду скарг і врегульований механізм узгодження суми недоїмки при судовому оскарженні - поширюють на єдиний соціальний внесок. Для роботодавців, зокрема для ФОП з найманими працівниками, це не менш важливо за податкову частину.
Окремий блок стосується взяття платника на облік. Якщо податкова виявить у заяві помилки чи недостовірні відомості, вона не відмовлятиме одразу: заяву залишать без руху і письмово повідомлять, які саме недоліки виявлено з посиланням на порушені норми, у який спосіб і в який строк їх усунути та як оскаржити саме це рішення. Відмова настане лише тоді, коли виправлені документи не подано протягом пʼяти календарних днів.
Оскарження рішень у сферах електронних комунікацій та обігу підакцизної продукції - пального, алкоголю, тютюну - лишається за профільними законами. Для цих напрямів порядок не змінюється.
Процедура стане формалізованішою для обох сторін. ДПС отримає більше процесуальних вимог до себе, але й від бізнесу вимагатиметься дисципліна: стежити за процедурними рішеннями, контролювати строки оскарження, вчасно подавати докази і реагувати на бездіяльність.
Послабленням податкового контролю це не є. Це радше перенесення частини боротьби на ранню стадію - туди, де спір ще можна виграти до появи податкового повідомлення-рішення.
Позитивний результат у справі досягається не наявністю у адвоката зв’язків, сумою хабара і іншим, а виключно послідовним і якісним виконанням дій по ретельному, вивіреному і заздалегідь затвердженому плану.