Скарга про плагіат: що змінив закон про академічну доброчесність
З 31 липня 2026 року діє новий порядок реагування на скарги. Разом з ним у КЗпП зʼявилася окрема підстава…
Детальніше
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 12 серпня 2026 року у справі № 501/4276/25 підтвердив: сама лише потреба провести документальну позапланову перевірку не є достатньою підставою для розкриття банківської таємниці. Контролюючий орган має довести, що провести перевірку у встановленому законом порядку неможливо.
Справи про розкриття банківської таємниці розглядаються в окремому провадженні - глава 12 розділу IV Цивільного процесуального кодексу. І темп там зовсім не той, до якого звик платник у податкових спорах.
Заява розглядається у пʼятиденний строк з дня надходження, у закритому судовому засіданні. Особу, щодо якої вимагається розкриття, повідомляють, але її неявка без поважних причин розгляду не перешкоджає, якщо суд не визнав участь обовʼязковою. Рішення підлягає негайному виконанню, на апеляцію є пʼять днів, і оскарження виконання не зупиняє.
Тобто банк може розкрити дані ще до того, як ви встигнете щось заперечити.
Своїм запитом податкова банківську таємницю не отримає. Стаття 62 Закону про банки і банківську діяльність перелічує, кому банк розкриває інформацію на власний запит органу: прокуратура, СБУ, ДБР, Національна поліція, НАБУ, Бюро економічної безпеки, НАЗК, АРМА. Контролюючого органу в цьому переліку немає. Для нього лишається інша підстава з тієї ж статті - за рішенням суду.
Те саме видно з боку Податкового кодексу. Підпункт 20.1.5 дає право безоплатно отримувати від банків довідки, але інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках - лише "на підставі рішення суду".
Заява до суду не може бути формальною. Пункт 4 частини першої статті 348 ЦПК вимагає зазначити обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкриття, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження. Пункт 5 - обсяги (межі розкриття) інформації та мету її використання.
І має пряму санкцію за необґрунтованість. Частина друга статті 350 ЦПК: якщо під час розгляду встановлено, що заявник вимагає розкриття без підстав і повноважень, визначених законом, суд ухвалює рішення про відмову.
Що Верховний Суд визнав недостатнім. Податковий орган доводив, що провести перевірку у звичайний спосіб неможливо. Суд погодився з відмовою, вказавши, що самі по собі це не підтверджують:
Колегія не відступала від попередніх правових позицій - вона застосувала і підтвердила вже сформований підхід. Для практики це важливіше за новизну: підхід стійкий.
Йдеться не про довідку про наявність рахунку, а про обсяг і обіг коштів - тобто фактично про всю картину руху грошей за період.
Але є і зворотний бік, корисний платнику. Якщо контролюючий орган не зміг довести неможливість перевірки, то в тій самій справі часто виявляється й дефект самої перевірки - передусім відсутність доказів належного вручення наказу. Той самий доказовий провал працює потім і в адміністративному спорі щодо податкового повідомлення-рішення: про вимоги до підстав перевірки ми писали в огляді практики щодо фактичних перевірок.
З 31 липня 2026 року діє новий порядок реагування на скарги. Разом з ним у КЗпП зʼявилася окрема підстава…
ДетальнішеНова стаття КУпАП карала б навіть разову послугу. Проблема глибша: визначення підприємництва зникло з…
ДетальнішеШтрафи зростають у рази, але дорожче обійдеться інше: для серйозних перевищень зникають і знижка 50 відсотків,…
Детальніше