ОСКАРЖУЄТЬСЯ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"18" жовтня 2004 року                                                      Справа N 3/92

За позовом Приватного підприємця Кушніра Сергія Васильовича

до відповідача Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

про визнання недійсним рішення N 58 від 24.03.2003 року

Суддя                                             Л.М.Бабак

Представники:
Від позивача - Бовкун О.А. - представник, довіреність від 27.05.2004 року N 4495
Від відповідача - Гелетка О.В. - представник, довіреність N 01-06/375 від 30.04.2004 року

За згодою сторін спір вирішується за межами двомісячного терміну (а.с.60).

ВСТАНОВИВ: Приватний підприємець Кушнір С.В., проживаючий у місті Чернівці по вул. З. Космодем'янській, 20/5, 1977 року народження звернувся з позовом до Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення N 58 від 24 березня 2003 року з таких мотивів.

На думку позивача, посилання відповідача в акті перевірки на порушення ним абзацу 2 пункту першого статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування від 11 січня 2001 року N 2213-ІІІ, є помилковим, тому що статтею 14 Декрету Кабміну України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року N 13-92 платник фіксованого податку звільняється від сплати всіх нарахувань на фонд оплати праці, у тому числі, як він вважає, і страхових внесків на фонд оплати праці по загальнообов'язковому страхуванню.

Рішення N 58 від 24 березня 2004 року, на думку позивача, суперечить підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181-III (далі Закон N 2181), а тому він надіслав скарги в апеляційному порядку, при розгляді яких Фонд припустився порушень.

Зокрема, виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ по результатах розгляду повторної апеляційної скарги, яку він отримав, як стверджує позивач, 7.05.2003 року, не прийняв вмотивоване рішення і не надіслав його на протязі двадцяти днів від дня отримання, а тому, як вважає позивач, повторна апеляційна скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, тобто з 28 травня 2004 року.

Відповідач по суті заявлених вимог пояснив наступне.

У відповідності до плану перевірок (ревізій) на перший квартал 2003 року спеціалістами Чернівецької міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена планова ревізія з питань правильності нарахувань, сплати, витрат та обліку коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності приватним підприємцем Кушніром С.В.

Під час ревізії, як стверджує відповідач, було виявлено порушення статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року N 2213-ІІІ із змінами та доповненнями та підпункту 2 пункту 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року N 2240-ІІІ із змінами та доповненнями, у зв'язку з цим, на підставі статей 28, 30, було винесено рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню N 58, яким до приватного підприємця Сергія Васильовича Кушнір були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 4143,00 гривень, що на думку відповідача є правомірним з таких підстав.

З 22.02.2001 року набрав чинність Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року N 2243-ІІІ та з 28.02.2001 року - Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року N 2240-ІІІ, які по-новому регулюють питання нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів внесків, пов'язаних з виплатою заробітної плати. У відповідності до вищезазначених законів, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів шляхом сплати фіксованого податку), зобов'язані сплачувати внески до цільових фондів за найманих працівників в терміни і в розмірах, встановленими вищевказаними Законами, а тому посилання позивача не вважає неправомірним.

В обґрунтування вірності своїх тверджень відповідач посилається на Рішення Конституційного суду України від 03.10.1997 року N 4-3П, яким визначено, що "конкретна сфера суспільних відносин, не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше". Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити. У судовому засіданні 1.06.2004 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не отримав відзив на позов, а тому йому необхідно дати час для підготування заперечень. Дане клопотання суд задовольнив.

У судовому засіданні 14.06.2004 року представник позивача знову звернувся із заявою про перенесення розгляду справи по причині необхідності витребування додаткових доказів від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ. Одночасно просить спір вирішити за межами двомісячного терміну, яке суд також задовольнив.

У ході слухання справи 09.08.2004 року сторони вкотре звернулися з клопотанням перенести судове засідання, яке було задоволене судом (а.с. 64).

У судовому засіданні 13.09.2004 року встановлено, що відповідач свого представника у судове засідання не направив, у зв'язку з чим судове вирішення спору було відкладено.

У судовому засіданні 18.10.2004 року представник позивача наполягає на задоволенні його вимог з тих підстав, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ при розгляді повторної апеляційної скарги, не прийняв вмотивоване рішення по скарзі позивача і не направив його йому поштою з повідомленням про вручення.

Представник відповідача з заявленими вимогами не погоджується, оскільки вважає, що вмотивоване рішення на скаргу позивача, виконавча дирекція Фонду соціального страхування м. Київ виніс в установлені строки і своєчасно направив йому рекомендованим листом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважених представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14 березня 2003 року Чернівецькою міською виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка правильності нарахування, сплати, витрат та обліку коштів приватним підприємцем Кушніром С.В. за період з 1 жовтня 2001 року по 31 грудня 2002 року, у ході якої йому було донараховано внесків на суму 113,54 грн. та 15,47 грн. пені (а.с. 12).

24 березня 2003 року виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення прийняла рішення N 58, яким, за порушення позивачем абзацу другого пункту першого статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року N 2213-ІІІ, яке було виявлене у ході документальної перевірки, донарахувала йому 113,53 грн. страхових внесків, 15,47 грн. пені та 4014 грн. штрафу, а всього 4143 грн.

31 березня 2003 року позивач звернувся з апеляційною скаргою на означене рішення до Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яке рішенням від 18.04.2003 року N 01-06/258 залишило її без задоволення (а.с. 23-28).

29 квітня 2003 року позивач звернувся з апеляційною скаргою до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ про скасування рішення ВД ЧОВ ФСС з ТВП N 01-06/258 від 18.04.2003 року та N 58 від 24.03.2004 року, яка 07.05.2003 року була вручена виконавчій дирекції (а.с. 29-35,37).

22.05.2003 року за номером 07-35-616 виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ надіслала позивачу лист про розгляд апеляційної скарги, яким повідомила його, про відсутність порушень законодавства при проведенні перевірки діяльності приватного підприємця Кушніра Сергія Васильовича, який відіслала позивачу рекомендованою кореспонденцією (а.с. 41-42, 70).

За таких обставин рішення за номером 58 від 24 березня 2003 року слід визнати недійсним за таких підстав.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ передбачено, що на скаргу, яка надійшла від платника, контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати його під розписку.

Разом з тим, у судовому засіданні з достовірністю встановлено, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ не прийняла по апеляційній скарзі позивача вмотивованого рішення, а надіслала йому відповідь на скаргу про результати її розгляду (а.с. 41-42), що Законом України "Про порядок погашення ...." не передбачено.

Підтвердженням того, що Фонд не прийняв вмотивоване рішення за апеляційною скаргою позивача є і те, що лист-відповідь він відправив скаржнику рекомендованим листом попри те, що у відповідності з підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України N 2181-ІІІ, вмотивоване рішення необхідно надсилати на адресу платника поштою з повідомленням про вручення.

Абзацом третім підпункту 5.2.3 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким оприділено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

І, оскільки у судовому засіданні з достовірністю встановлено, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Київ не прийняла вмотивоване рішення за апеляційною скаргою приватного підприємця Кушніра Сергія Васильовича, від 09.04.2004 року N 30 його позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ, статтями 4³ , 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення N 58 від 24.03.2003 року, яким Кушніру Сергію Васильовичу донараховане 113 грн. страхових внесків, 15,47 грн. пені та 4014 грн. штрафу.
3. Стягнути з Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вул. Г.Артемовського, 19 м. Чернівці на користь приватного підприємця Кушніра Сергія Васильовича вул. 3. Космодем'янської, 20/5 м. Чернівці, ідентифікаційний код 2817902936 - 85 грн. державного мита.
4. Рішення набирає законної сили через десять днів, наданих для його оскарження до Львівського апеляційного господарського суду, після чого видати наказ.

Суддя                                                                               Л.М.Бабак